Аграрний ринок і ІТ – симбіоз розумних рішень

Аграрний ринок і ІТ – симбіоз розумних рішень

entity.author.full_name | e
11 березня 2016

Венчурні інвестори пророкують агротехнологіям велике майбутнє, але інвестувати в них не поспішають

Венчурні інвестори пророкують агротехнологіям велике майбутнє, але інвестувати в них не поспішають.

Тим часом окремі агрокорпорації вже будують свій бізнес на рішеннях вітчизняних IT-підприємців. Досліджуємо нову для України, але суперечливу нішу агротехнологій – AgTech.

Агросектор довго перебував на периферії уваги IT-підприємців і венчурних інвесторів. Скептицизм щодо AgTech завжди був пов’язаний з консерватизмом власників агрокомпаній і низьким рівнем проникнення базових інформаційних технологій в аграрний бізнес.

У 2014 році ситуація почала змінюватися. Цьому сприяли поодинокі успішні проекти і зростання інтересу з боку інноваційних агрокомпаній.

Всього рік з моменту появи знадобився проекту Drone.ua, щоб стати головним аеророзвідником найбільшої в країні агрокорпорації Kernel.

Починаючи з 2015 року, вона використовує п’ять квадрокоптерів і два безпілотники. За допомогою IT-рішення молодої команди Pixel Solutions Kernel отримує індекси вегетації, інформацію по випаровуванню і азоту, прогнозує врожайність.

Створений в 2014 році “розумний” трекер для росту рослин Petiole, потрапив в топ-20 гарячих стартапів 2015 року з версією американського бізнес-телеканалу CNBC.

Хоча agtech за кількістю “зоряних” проектів поки не можна порівняти з мейнстрімними нішами, інтерес до агросектору з боку IT-підприємців зростає з року в рік. Причина в тому, що частка АПК в економіці України величезна.

“Ми концентруємося на АПК. Галузь активно розвивається, туди приходять інформаційні технології. Цей момент не можна упустити”,– пояснює свій інтерес до агроринку засновник компанії Envi Logic Андрій Яремич.

Компанія розробила Envy Sensor – систему моніторингу клімату та концентрації вуглекислого газу в теплицях і овочесховищах. Вона збирає дані за допомогою датчика на основі графену. Графен дозволяє вловлювати і фіксувати дуже низькі концентрації CO2.

“Проникнення IT і, зокрема, IоT – інтернету речей – в агросекторі низька. Мало господарств охоплено автоматизацією” – вважає засновник проекту Cyber Bionics Євген Лохматов і має намір заповнити цю порожнечу своїми проектами: високошвидкісним радіоканалом і візуальним конструктором “розумних” речей.

Перший дозволяє в полі, де немає зв’язку, розгорнути систему управління безпілотниками великого радіусу дії і в реальному часі отримувати зашифроване відео високої роздільної здатності для моніторингу посівів. За допомогою другого проекту люди, далекі від написання програмного коду, можуть в простому візуальному редакторі програмувати різні пристрої.

Наприклад, замість покупки і інтеграції дорогої готової системи іменитого вендора власник теплиці може зібрати і запрограмувати систему клімат-контролю, яка буде без участі людини реагувати на температуру навколишнього середовища.

Проект “Рибний буй” Андрія Селезньова, засновника стартапу Petiole вимірює температуру води та її хімічні показники для визначення оптимального часу годування риби.

“Проект націлений на внутрішній ринок. Ми його розробляли з думкою про озера Черкаської та Запорізької областей”, – говорить Селезньов. Аgtech його приваблює тим, що такі проекти зараз одні з найбільш трендових в світі. Він вважає, що на них є попит з боку великих аграрних корпорацій, але не завжди цей попит підкріплений відповідними фінансами.

В цілому IT-підприємці розглядають український agtech в якості випробувального полігону.

Інвестори хоч і вірять в світле майбутнє agtech, поки не поспішають вкладати кошти в такі проекти. Керуючий партнер InVenture Investment Group Олексій Олейников говорить, що підприємці та інвестори перебувають на етапі популяризації agtech. Вони шукають відповідь на питання, чи потребують українські агрохолдинги і фермерські господарства подібні технології і продукти.

“Agtech – відносно новий напрямок для венчурного капіталу в світовому масштабі. Річний обсяг інвестицій в сектор оцінюється 2 млрд дол, проте вже випереджає fintech, – стверджує Олейников. – Україна, володіючи потужним агарної потенціалом і розвиненою IT-сектору, має всі шанси створювати інновації глобального масштабу, а не копіювати старі технології “.

В цілому, агробізнес в Україні переживає далеко не кращі часи. Всупереч серйозним обсягам експорту уже три роки поспіль знижуються ціни на аграрні товари. Є багато викликів і якраз на цьому можуть зіграти стартапи . Неефективні компанії підуть з ринку, а решта перейдуть до інтенсивного виробництва і точкового землеробства – як в західних країнах.

Агросектор і IT-галузь в Україні мають великий потенціал. У той же час між собою ці галузі поки не дружать. У сучасного аграрія безліч проблем, вирішити які можна за допомогою інформаційних технологій. Найчастіше представники IT не розуміють цих потреб, а учасники аграрного ринку не знають, які рішення і технології вже існують і як їх можна застосувати.

Коментарі